Громадська організація
Всеукраїнський громадський фонд
ЗАВТРА

«Коли ми зайшли, це було пусте, глухе місто»: спогади очевидиці про визволений Київ

6 листопада відзначаємо вже 73 річницю від Дня визволення Києва від нацистів. Напередодні цього великого свята ми вирішили завітати до без перебільшення видатної людини, яка на власні очі бачила події того періоду і з якою ми Вас зараз із задоволенням познайомимо.

95-річна Людмила Олексіївна дуже багато читає та майже не дивиться сучасне телебачення. Любить мистецтво. Дбайливо береже спогади – у фотоальбомах і серці. Та залюбки ділиться ними з усіма охочими.

Ветеран Великої Вітчизняної війни Коваленко Людмила Олексіївна пройшла зв’язковою всю війну. Вона на власні очі бачила, як звільняли Київ у 1943. Їй тоді було 22. «Що можна про це розказати? Що заводи працювали, люди кудись поспішали, було жваво всюди? Куди там. Коли ми зайшли, це було пусте, глухе місто», - згадує фронтовичка.

Протягом нашої бесіди пенсіонерка зачепила чимало тем. А підсумувала все однією простою істиною  - треба відгукуватися на прохання про підтримку та не минати чужої біди. «Треба допомагати людям. Не скигліям – вони цього не потребують, їм треба лише увага. А гарній людині можна й треба допомогти. Навіть не фінансово, але духовно – це значно важливіше».

Ми обов’язково збережемо ці слова у своїх серцях, щоб керуватися ними в нашій діяльності – та й у житті загалом.

Людмило Олексіївно, ще раз дякуємо Вам за захопливу, глибоку розмову, за Вашу відкритість, за щирість. Ми раді, що змогли поспілкуватися з Вами та привітати із великим для кожного фронтовика Великої Вітчизняної війни святом – із Днем визволення Києва від нацистів!

Зі святом Вас іще раз!

Зі святом, друзі!